Тахіаритимії
Надшлуночкові - група захворювань які виникають у верхніх камерах серця (передсердях), які включають такі хвороби як фібриляцію передсердь, тріпотіння передсердь, тапароксизмальні тахікардії (АВВРТ, АВРТ, в тому числі WPW). У рідкісних випадках несуть пряму загрозу життю.
Симптоми: найчастіше проявляються раптовими приступами серцебиття, відчуттям неправильної роботи серця, здавленням у грудях, шиї, при тривалих приступах приєднуються симптоми задишки, набряки нижніх кінцівок. Добре піддаються як медикаментозному так і хірургічному лікуванню (катетерна абляція).
Шлуночкові – група різних по етіології хвороб, що виникають у нижніх камерах серця (лівому та правому шлуночку). До цієї групи входять: шлуночкові тахікардія, фібриляція і тріпотіння. Часто виникають як ускладнення інши захворювань (ішемічна хвороба серця, інфарктміокарда, гіпертрофічна кардіоміопатія і т.п.) і часто несуть пряму загрожу життю та здоров’ю, і деколи потребуть встановлення кардіовертера-дефібрилятора, катетерної абляції. Ідіопатичні шлуночкові тахікардії – група доброякісних шлуночкових порушень ритму, що виникають у молодших людей і піддаються як медикаментозному так і хірургічному лікуванню.
Брадиаритмії
Група так званих блокад (атріовентрикулярні, синоатріальні)- захвоювань серця що частіше виникають у людей літнього віку, або як ускладнення інших серцевих патологій (ішемічна хвороба, клапанна патологія, міокардит). Проявляться часто задишкою, раптовими запамороченнями, втратами свідомості, зниженням толерантності до фізичних навантажень.
Стандартом лікування є постановка постійного штучного водія ритму серця.
Що таке ЕФД та РЧА
ЕФД (електрофізіологічне дослідження) є тестом для оцінки роботи електричних сигналів серця. Воно використовується для виявлення точної причини та локалізації місця виникнення аритмії.
Як проводяться ці процедури?
Процедура проводиться в катетеризаційній лабораторії лікарні. Команда медичних фахівців включає кардіолога, операторів і медсестер.
Зазвичай після знеболення (місцевий анестетик), виконують пунцію (прокол) вен у паху та/або шиї.Після цього кардіолог вставить кілька венозних катетерів (інтрод`юсери) в пахову або шийну область. Далі через них вводяться спеціальні проводи або електроди в ваше тіло. Лікар за допомогою рухомих рентгенівських зображень (флюороскопії) керує катетером, вводить його до серця і розміщує електроди у потрібних місцях.
Електроди реєструють електричні сигнали серця. Під час процедури лікар може провокувати появу аритмії для підвердження або спростування діагнозу. З цією метою Вам можуть додатково вводитись медикаменти.